АМІТРИПТИЛІН

Показання:

Депресія різної етіології (ендогенна, інволюційна, реактивна, невротична, медикаментозна); невротичні стани з переважною депресивною симптоматикою; депресивні стани у хворих на шизофренію (у складі комбінованої терапії); хронічний больовий синдром; нічний енурез за умови відсутності органічної патології.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до препарату; одночасне лікування інгібіторами МАО або їх призначення менш ніж через 14 днів після відміни препарату; закритокутова глаукома й паралітичний ілеус; паралітична непрохідність кишечнику; епілепсія; пілоростеноз; атонія сечового міхура, гіпертрофія передміхурової залози з порушенням уродинаміки; пептична виразка шлунка й дванадцятипалої кишки; декомпенсована серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, пароксизмальна тахікардія, інфаркт міокарда (гострий і підгострий періоди), тяжкі порушення AV і внутрішньошлуночкової провідності (блокада ніжок пучка Гіса, AV блокада ІІ ст.); тяжка печінкова й ниркова недостатність; порфірія; маніакальні психози; гостра алкогольна інтоксикація; гостра інтоксикація снодійними, аналгезуючими й психоактивними лікарськими засобами; період вагітності й годування груддю; вік до 18 років (крім випадків нічного енурезу).

Інструкція:

Розчин для ін’єкцій. Внутрішньом’язово 10, 20 або 30 мг до 4 р/доб, збільшення дози необхідно проводити поступово; максимальна добова доза — 150 мг. Через 1–2 тиж лікування переходять на перор. застосування препарату. Тривалість курсу лікування — 3–4 тиж. Таблетки, вкриті оболонкою. Початкова доза — перор. 25–50 мг перед сном, потім дози поступово підвищують протягом 5–6 днів до 150–200 мг/доб. Якщо через 2 тиж лікування не спостерігається покращення, дозу поступово підвищують до 300 мг/доб. Після зникнення симптомів депресії дозу поступово знижують до 50–100 мг/доб. Для пацієнтів літнього віку або хворих із легкими формами депресивних синдромів — 25–100 мг/доб за 1 прийом на ніч. Тривалість курсу лікування — 3–8 міс.