БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІН

Показання:

Захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: пневмонія, гострий, підгострий, септичний ендокардит, перикардит, менінгіт, гострий і хронічний остеомієліт, гнійний плеврит, інфекції сечових і жовчовивідних шляхів, ранові інфекції, гнійні інфекції шкіри, м’яких тканин, слизових оболонок, ангіна, дифтерія, скарлатина, бешиха, сибірка, сифіліс, гонорея, правець, лістеріоз, пастерельоз, пропасниця, спричинена укусами щурів, фузоспірохетоз, актиномікоз тощо; лікування ускладнень, обумовлених гонореєю й сифілісом, бореліоз Лайма (після першої стадії захворювання); гнійно-запальні захворювання в акушерсько-гінекологічній та оториноларингологічній практиці.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; бронхіальна астма, сінна гарячка, кропив’янка та інші алергічні захворювання; епілепсія (не вводять ендолюмбально); період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Дозу, спосіб введення (п/ш, в/м, в/в, ендолюмбально, а також у порожнини тіла: черевну, плевральну тощо) та тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально залежно від тяжкості захворювання, локалізації інфекції та чутливості збудника до препарату. Середня добова доза — 30 тис. МО/кг маси тіла, кількість введень — 2–6 р/доб (залежно від призначеної дози). Дорослі з масою тіла від 40 кг: 1–5 млн МО на добу (максимальна добова доза — 10–40 млн МО); діти до 12 років (з масою тіла до 40 кг), у т.ч. немовлята до 1 року (з масою тіла до 10 кг): 30–100 тис. МО/кг/доб (максимальна добова доза — 100–500 тис. МО/кг маси тіла, в окремих випадках — до 1 млн МО/кг маси тіла); недоношені діти та немовлята (з масою тіла приблизно 3,5 кг): 30–100 тис. МО/кг/доб (максимальна добова доза — 200–500 тис. МО/кг маси тіла). За необхідності добову дозу можна підвищувати. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок разову дозу препарату та інтервал між введеннями встановлюють згідно з показниками кліренсу креатиніну.