БЛЕОМІЦИН

Показання:

Рак шкіри, голови й шиї (зокрема, слизових оболонок рота, язика, мигдалеподібної залози, носоглотки, верхньої частини глотки, синусів, піднебіння, губ, надгортанника, гортані), стравоходу, нирки, шийки матки, статевого члена, легенів (зокрема, первинний рак і метастатичний плоскоклітинний рак легені) і сечового міхура (у складі комбінованої терапії); злоякісна лімфома (ретикулосаркома, лімфосаркома, хвороба Ходжкіна); злоякісні пухлини яєчка й яєчників; карцинома щитоподібної залози, лімфогранулематоз; гліома; саркома м'яких тканин, остеогенна саркома; ексудативний плеврит (лікування та профілактика) й ексудативний перитоніт (лікування) при злоякісних пухлинах.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату й аналогічних сполук (пепломіцин); виражені порушення функції дихання, нирок (КК <25–35 мл/хв) й печінки, гострі легеневі інфекції, фіброз легеневої тканини, тяжкі захворювання серцево-судинної системи; період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Внутрішньоартеріально 5–15 мг, в/в повільно 15–30 мг у 15–20 мл ізотонічного р-ину натрію хлориду або декстрози, в/м або п/ш 15–30 мг у 5 мл розчинника. Зазвичай вводять 2 р/тиж, частота введення може коливатися залежно від стану хворого: максимум — 1 р/доб, мінімум — 1 р/тиж. Для осіб похилого віку — 15 мг 2 р/тиж. Сумарна курсова доза для дорослих — 300–400 мг (мaксимальна разова доза — 30 мг); для дітей (дозу визначають з розрахунку площі поверхні або маси тіла) — 24–40 мг (максимальна разова доза — 10 мг/м²). Підтримувальна терапія — 15 мг 1 р/тиж приблизно 10 разів. Повторні курси проводять з інтервалом 3–4 тиж.