БУПІВАКАЇН + ЕПІНЕФРИН

Показання:

Різноманітні види місцевої анестезії (знеболювання при травмах, хірургічних втручаннях, проведенні болісних діагностичних та терапевтичних процедур): люмбальна епідуральна анестезія; каудальна епідуральна анестезія; блокада периферичних нервів.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату (зокрема до натрію метабісульфіту) й місцевоанестезуючих засобів амідного типу; захворювання ЦНС (менінгіт, поліомієліт, пухлини); підгостра комбінована дегенерація спинного мозку при перніціозній анемії з неврологічною симптоматикою; внутрішньочерепна кровотеча; остеохондроз, спондиліт та інші захворювання хребта, що виключають можливість спинномозкової пункції; туберкульоз, метастатичні ураження хребта; виражена артеріальна гіпотензія (кардіогенний або гіповолемічний шок); cептицемія; порушення згортання крові або одночасна терапія антикоагулянтами; не призначають разом з адреналіном пацієнтам з декомпенсованим тиреотоксикозом та тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, які супроводжуються тахікардією; не застосовують для проведення в/в регіонарної анестезії за Біром та парацервікальної блок-анестезії при пологах; вік до 18 років.

Інструкція:

При розрахунку необхідної дози важливо враховувати клінічний досвід, необхідну глибину та тривалість анестезії, індивідуальну чутливість та фізичний стан пацієнта. Рекомендовані дози: люмбальна епідуральна анестезія — 10–20 мл; каудальна епідуральна анестезія — 15–30 мл; блокада периферичних нервів — від 5 мл до необхідного максимуму, але не перевищуючи максимальну рекомендовану дозу. Максимальна доза на 1 введення — 2 мг/кг маси тіла повільно або дробно, постійно підтримуючи вербальний контакт з пацієнтом.