ЦЕФОТАКСИМ

Показання:

Інфекційно-запальні захворювання, зумовлені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції ЛОР-органів; нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, плеврит, абсцес легенів); сечових шляхів, нирок; менінгіт; септицемія, бактеріємія; ендокардит; гінекологічні й інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів; гостра неускладнена гонорея; хвороба Лайма (особливо при уражені ЦНС); у хірургічній практиці для зниження ризику післяопераційних інфекцій, особливо при операціях на органах травного тракту, урологічних і акушерсько-гінекологічних операціях.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату, порушення функції печінки й нирок, наявність в анамнезі кровотеч, неспецифічного виразкового коліту; період вагітності й годування груддю, дітям до 2,5 років препарат в/м не вводять.

Інструкція:

Внутрішньом’язово або в/в (струминно протягом 3–5 хв і крапельно протягом 20–60 хв). Дозу та кратність введення препарату встановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу захворювання, локалізації та типу інфекції, чутливості збудника, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Дорослі та діти від 12 років: 1 г кожні 12 год., у тяжких випадках дозу підвищують до 2 г кожні 12 год. або збільшують кратність введень, доводячи добову дозу до максимальної — 12 г. Новонароджені та діти до 12 років: 50–180 мг/кг/доб за декілька введень (з інтервалом між ін’єкціями 6–12 год.). Максимальна добова доза для недоношених дітей — 50 мг/кг маси тіла. Для хворих із порушенням функції нирок дозу слід знизити.