ДАКЛІЗУМАБ*

Показання:

Профілактика гострого відторгнення органа в хворих, які перенесли трансплантацію нирки (у складі імуносупресивної терапії разом із циклоспорином і кортикостероїдами).

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Інструкція:

---------- Рекомендована доза Зенапаксу для дорослих та дітей складає 1 мг/кг маси тіла. Розчин Зенапаксу в обсязі, що містить потрібну дозу, доводиться до 50 мл стерильним 0.9% розчином натрію хлориду і вводиться внутрішньовенно протягом 15 хвилин. Препарат можна вводити в периферичну або центральну вену. Перше введення Зенапаксу повинно здійснюватися за 24 години до трансплантації. Друга і кожна наступна доза препарату вводяться з інтервалами 14 днів, загалом - 5 доз. Час введення наступних доз не повинне відхилятися від запланованого більш ніж на один день у той чи інший бік. Особливі вказівки по дозуванню. Досвід застосування Зенапаксу у хворих літнього віку (старше 65 років) обмежений через невелику кількість пересадок, що їх було виконано пацієнтам цієї вікової групи. Корекції дози у хворих з тяжкою нирковою недостатністю не потрібна. Даних по дозуванню у хворих з тяжким ураженням печінки немає. Особливі вказівки по використанню препарату. Зенапакс не призначений для введення в нерозведеному вигляді. Перед внутрішньовенним введенням препарат слід розвести до 50 мл стерильним розчином 0,9% натрію хлориду. Змішуючи розчини, не можна зтрушувати флакон, щоб не було піноутворення; для розчинення його необхідно обережно перевертати. Необхідно вжити заходів по забезпеченню стерильності приготовленого розведеного розчину, бо препарат не містить антимікробних концервантів чи бактеріостатиків. Перед введенням парентеральні препарати слід обстежити на наявність механічних домішок чи зміни забарвлення. Після приготування розчину його потрібно ввести не пізніше, ніж через 4 год. Якщо розчин потрібно зберігати довше, це слід робити у холодильнику при температурі 2 – 8 °С, але не більше 24 год. Добавляти до приготовленого розчину Зенапаксу інші препарати або вводити їх одночасно через одну і ту ж інфузійну систему не можна.