ДИГОКСИН

Показання:

Хронічна застійна серцева недостатність; надшлуночкова аритмія (пароксизмальна й постійна форми миготливої аритмії, тріпотіння передсердь, суправентрикулярна тахікардія); у педіатричній практиці — всі види серцевої недостатності, які супроводжуються тахікардією й потребують швидкої дигіталізації.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; глікозидна інтоксикація; виражена синусова брадикардія; AV-блокада; гіпертрофічний субаортальний стеноз; ізольований мітральний стеноз; гострий інфаркт міокарда; фібриляція шлуночків, екстрасистолія, шлуночкова пароксизмальна тахікардія, гіпертрофічна кардіоміопатія, активна форма міокардиту, синдром Адамса – Стокса – Морганьї, гіперкальціємія, гіпокаліємія, синдром каротидного синуса, аневризма грудного відділу аорти; нестабільна стенокардія; синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта; тампонада серця; період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Внутрішньовенно. Дорослі: 0,25–0,5 мг (1–2 мл 0,025% р-ину) у перші дні лікування 1–2 р/доб, у наступні — 1 р/доб протягом 4–5 днів, після чого переходять на прийом препарату перор. у підтримувальних дозах. Недоношені новонароджені: 0,02–0,03 мг/кг маси тіла, доношені новонароджені: 0,03–0,04 мг/кг маси тіла; діти: 1 міс–2 роки — 0,04–0,06 мг/кг маси тіла; 2–10 років — 0,03–0,04 мг/кг маси тіла; від 10 років — 0,03 мг/кг маси тіла. При зниженні КК до 50 мл/хв необхідно знизити підтримувальну дозу препарату на 30–50%. Перорально. Дорослі та діти від 10 років: 0,5–1 мг, потім кожні 6 год — 0,25–0,75 мг протягом 2–3 днів; підтримувальна доза — 0,125–0,5 мг/доб за 1–2 прийоми. Максимальна добова доза — 1,5 мг. Діти (дозу визначають з урахуванням вибраної схеми дигіталізації, віку і маси тіла): 1–2 років — 0,04–0,08 мг/кг маси тіла 1 р/доб; 2–10 років — 0,03–0,06 мг/кг/доб. Підтримувальна доза — 20–35% від добової дози для швидкої дигіталізації в 2 прийоми. Для повільного насичення призначають у дозі, яка становить ¹/₄ дози для швидкого насичення у дітей даної вікової групи.