ФЕНІБУТ*

Показання:

Зниження інтелектуальної та емоційної активності, порушення пам’яті, зниження концентрації уваги; астенічний та тривожно-невротичний стан, тривожність, страх, неспокій, невроз нав’язливих станів, психопатія; у дітей — заїкання, енурез, тик; у людей літнього віку — безсоння, нічний неспокій; профілактика стресових станів, перед операціями чи болючими діагностичними дослідженнями; як допоміжний засіб під час лікування алкоголізму для купірування психопатологічних і соматовегетативних порушень при синдромі абстиненції; лікування алкогольних пределіріозних і деліріозних станів разом із загальноприйнятими дезінтоксикаційними засобами; при хворобі Меньєра, запамороченнях, які пов’язані з дисфункцією вестибулярного апарату, для профілактики захитування; комплексне лікування жінок з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта й клімактеричними розладами; первинна відкритокутова глаукома (у складі комбінованої терапії).

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; гостра ниркова недостатність; період вагітності й годування груддю; вік до 3-х років, для препарата у формі капс. — вік до 11 років.

Інструкція:

Таблетки, капсули. Дорослі: перор. 250–500 мг 3 р/доб перед їдою. За необхідності добову дозу можна підвищити до 2,5 г. Діти: 3–8 років — 50–100 мг; 8–14 років — 250 мг 3 р/доб. Максимальна разова доза для дорослих — 750 мг, осіб від 60 років — 500 мг, дітей 3–8 років — 150 мг, дітей 8–14 років — 300 мг. Тривалість курсу лікування — 4–6 тиж. Зняття алкогольного абстинентного синдрому: у перші дні лікування — 250–500 мг 3 р/доб і 750 мг на ніч із поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих. Запаморочення під час дисфункції вестибулярного аналізатора інфекційного ґенезу (отогенний лабіринтит) і хвороба Меньєра у період загострення: 750 мг 3 р/доб протягом 5–7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів; 250–500 мг препарату 3 р/доб протягом 5–7 днів, потім — 250 мг 1 р/доб протягом 5 днів. Запаморочення під час дисфункцій вестибулярного аналізатора судинного та травматичного ґенезу: 250 мг 3 р/доб протягом 12 днів. Профілактика захитування у випадку морської та повітряної хвороби: 250–500 мг одноразово за 1 год до передбачуваного початку захитування або польоту. Остеохондроз шийно-грудного відділу хребта та клімактеричні розлади: 250 мг 3 р/доб протягом перших 2-х тиж, наступні 2 тиж — 250 мг 2 р/доб. У разі помірної вираженості вертебрального больового синдрому та клімактеричних розладів — 500 мг (250 мг 2 р/доб) щоденно протягом 4 тиж. Порошок дозований для приготування розчину для перорального застосування. Вміст пак. розчиняють у ¹/₂ склянки кип’яченої води і приймають перор. до їди. Тривалість курсу лікування — 2–6 тиж. Дорослі та діти від 14 років: 500 мг 1–3 р/доб. За необхідності добову дозу можна підвищити до 2,5 г. Діти: 3–4 років — 100 мг 2 р/доб; 5–6 років — 100 мг 2–3 р/доб; 7–10 років — 100 мг 3–4 р/доб; 11–14 років — 200 мг 2–3 р/доб. Максимальна разова доза для дітей до 6 років — 100 мг, 7–10 років — 200 мг, 11–14 років — 300 мг. Зняття алкогольного абстинентного синдрому: у перші дні лікування — 500 мг 2–3 рази протягом дня і 500 мг на ніч з поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих. Запаморочення під час дисфункції вестибулярного аналізатора інфекційного ґенезу: 500 мг 4 р/доб протягом 5–7 днів, при зменшенні виразності вестибулярних розладів — 500 мг 2–3 р/доб протягом 5–7 днів, потім — 500 мг 1 р/доб протягом 5 днів. Запаморочення при дисфункціях вестибулярного аналізатора судинного та травматичного ґенезу: 500 мг 1–2 р/доб протягом 12 днів. Профілактика захитування при морській та повітряній хворобі: 500 мг одноразово за 1 год до передбачуваного початку захитування або польоту.