ІЗОПРЕНАЛІН

Rp.: ISOPRENALINE

Препаратів: 0

Опис діючої речовини (МНН, INN опис)

Показання:

Минущі епізоди передсердно-шлуночкової блокади, яка не потребує електрокардіостимуляції чи встановлення водія ритму серця; епізоди повної передсердно-шлуночкової блокади з синдромом Моргана – Адамса – Стокса за винятком випадків, спричинених шлуночковою тахікардією або фібриляцією шлуночків; зупинка серця до моменту, коли буде можлива дефібриляція або встановлення водія ритму серця; бронхоспазм під час наркозу; гіповолемічний, кардіогенний, септичний шок, застійна серцева недостатність, стани, які супроводжуються низьким серцевим викидом (у комплексній терапії).

Протипоказання:

Тахіаритмія, шлуночкова аритмія, передсердно-шлуночкова блокада внаслідок інтоксикації препаратами дигіталісу, стенокардія; період годування груддю, вік до семи років.

Інструкція:

Дозу препарату підбирають індивідуально, починаючи з найменшої рекомендованої, поступово підвищуючи її під ретельним контролем стану пацієнта. Внутрішньовенно крапельно або струминно, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньосерцево. Дорослі: серцева блокада, синдром Морганьї – Адамса – Стокса — початкова доза внутрішньовенно струминно — 0,02–0,06 мг, внутрішньовенно крапельно — 5 мкг за 1 хв, внутрішньом'язово та підшкірно — 0,2 мг, внутрішньосерцево — 0,02 мг. Підтримувальна доза та метод введення залежать від клінічної відповіді. Шок та гіповолемія: внутрішньовенно крапельно (5–7 крапель за 1 хв) — 0,01–0,02 мг. Бронхоспазм під час анестезії: внутрішньовенно струминно — 0,01–0,02 мг. Діти: 7–11 років — початкова швидкість введення — 0,1 мкг/кг маси тіла за 1 хв з можливістю підвищення до 1 мкг/кг маси тіла за 1 хв; 7–19 років — 0,05–0,17 мкг/кг маси тіла за 1 хв, з можливістю поступового підвищення до 0,1–0,2 мкг/кг маси тіла за 1 хв протягом 15–20 хв. Доза для дітей у випадку бронхоспазму під час наркозу — 0,5±0,21 мкг/кг маси тіла за 1 хв.