ЛЕВОМЕПРОМАЗИН

Показання:

Психомоторне збудження різної етіології: маніакальна стадія маніакально-депресивного психозу, депресивно-параноїдна шизофренія, кататонічне збудження, реактивна депресія, алкогольний психоз та інші психотонічні стани, перебіг яких супроводжується явищами тривоги, страху; невротичні розлади з підвищеним збудженням, порушенням сну; захворювання, які супроводжуються больовим синдромом: невралгія трійчастого нерва, оперізувальний лишай тощо; сверблячі дерматози (як засіб додаткової терапії); епілепсія, олігофренія (у складі комбінованої терапії); для потенціювання дії анальгетиків, засобів для наркозу.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжке захворювання печінки; зміни показників крові; недостатність кровообігу; випадки раптового зниження артеріального тиску; одночасний прийом інгібіторів МАО й гіпотензивних препаратів; не можна вводити препарат особам, які перебувають у непритомному стані, під час алкогольного сп’яніння або під дією наркотиків; період вагітності (чи її планування) й годування груддю; дитячий вік.

Інструкція:

Психотичні стани: перор. 25–50 мг/доб (1–2 таб), дозу можна підвищувати до 150–250 мг (6–10 таб). Максимальна добова доза — 10 таб. Зменшення відчуття тривоги: початкова доза — 12,5–25 мг/доб (¹/₂–1 таб), за необхідності дозу можна підвищити до 75–100 мг/доб (3–4 таб). Парентеральне введення препарату показане у випадках, коли перор. застосування неможливе. Внутрішньом'язово (глибоко) 75–100 мг (3–4 амп.) 1–2 р/доб під контролем артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Внутрішньовенно тільки у вигляді крапельної інфузії — 50–100 мг у 250 мл ізотонічного р-ину натрію хлориду або р-ину глюкози.