МЕСНА

Показання:

Профілактика уротоксичної дії оксазофосфоринів під час проведення цитостатичної терапії в пацієнтів групи ризику (стан після променевої терапії органів малого таза, цистит при попередньому лікуванні оксазофосфоринами, захворювань сечовивідних шляхів); накопичення в’язкого секрету в дихальних шляхах у післяопераційний період для полегшення відходження мокротиння й для запобігання ускладненням з боку легень, зумовленим накопиченням секрету в просвіті бронхів (під час нейрохірургічних втручаннях, торакальних операціях, проведенні інтенсивної терапії); торакальні травми (для полегшення резорбції згустків крові, змішаних зі слизом); муковісцидоз; бронхіальна астма; хронічний бронхіт (особливо обструктивний); емфізема легень; бронхоектази; ателектази, спричинені закупорюванням бронхів згустками слизу; санація бронхів у період інтенсивної терапії й під час проведення наркозу.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Інструкція:

Дорослі: в/в у дозі, що становить 20% від дози оксазофосфорину, одночасно з введенням цитостатичного засобу, потім — повторно у тій же дозі через 4 і 8 год. Дітям доцільно вводити препарат частіше (до 6 разів) і з більш короткими (3 год.) інтервалами. Інгаляції препарату можна робити тільки дорослим через мундштук або маску за допомогою інгалятора (в умовах атмосферного тиску) у сидячому положенні. При цьому використовують 2–4 мл р-ину препарату (200–400 мг) без розведення або у розведенні 1:1 дистильованою водою чи ізотонічним р-ином хлориду натрію. Інгаляції проводять 3–4 р/доб протягом 2–24 днів. За необхідності лікування повторюють. Для крапельного введення через інтратрахеальну трубку для дорослих використовують 2–4 мл препарату, розведеного у такій же кількості дистильованої води або ізотонічного р-ину натрію хлориду. Процедуру проводять щогодинно, до розчинення і відходження секрету. Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально.