ПЕНІЦИЛАМІН

Показання:

Ревматоїдне запалення суглобів із тяжким перебігом; хвороба Вільсона (гепатолентикулярна дегенерація); цистинурія; отруєння свинцем.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; червоний вовчак; апластична анемія чи агранулоцитоз в анамнезі; ревматоїдне запалення суглобів із одночасною дисфункцією нирок, у т.ч. в анамнезі; хронічне отруєння свинцем; одночасне застосування препаратів золота, протималярійних засобів, цитостатиків, оксифенілбутазону; період вагітності й годування груддю.

Інструкція:

Ревматоїдне запалення суглобів. Дорослі: перор. 125–250 мг/доб за 30 хв до їди протягом першого міс лікування. Потім дозу підвищують кожні 4–12 тиж на 125–250 мг до досягнення ремісії, після чого застосовують мінімальну ефективну дозу. Підтримувальна доза — 500–750 мг/доб, максимальна добова доза — 1,5 г. Після досягнення ремісії, яка продовжується 6 міс, дозу препарату рекомендується поступово знижувати на 125–250 мг кожні 12 тиж. Для пацієнтів похилого віку початкова доза — 125 мг/доб. Діти: 15–20 мг/кг/доб; початкова добова доза — 2,5–5 мг/доб, її можна підвищувати поступово кожні 4 тиж протягом 3–6 міс до мінімальної ефективної. Тривалість курсу лікування — 12 міс. Хвороба Вільсона: дорослі — 1,5–2 г на добу в дрібних дозах. Після досягнення ремісії дозу можна знизити до 0,75–1 г на добу. Дозу 2 г на добу можна застосовувати не більше 1 року. Діти: 20 мг/кг/доб в дрібних дозах. Цистинурія: розчинення цистинових каменів — дорослі — 1–3 г на добу в дрібних дозах; запобігання цистиновому літіазу — дорослі — 0,5–1 г на добу до моменту досягнення концентрації цистину в сечі нижче 300 мг/л. Діти: мінімальна доза, яка забезпечує досягнення концентрації цистину в сечі нижче 200 мг/л. Отруєння свинцем. Дорослі: 1–1,5 г на добу в дрібних дозах до досягнення виділення свинцю із сечею в межах 0,5 мг/доб. Хворі похилого віку — 20 мг/кг/доб.