ПРЕДНІЗОЛОН

Показання:

Ревматична пропасниця, ревматичний кардит, мала хорея; системні захворювання сполучної тканини: системний червоний вовчак, склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит; розсіяний склероз; гострі і хронічні запальні захворювання суглобів: ревматоїдний артрит, ювенільний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, подагричний і псоріатичний артрити, поліартрит, плечолопатковий періартрит, остеоартрит (зокрема посттравматичний), синдром Стілла у дорослих, бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт, епікондиліт; гострий ревматизм; хвороба Аддісона; бронхіальна астма, астматичний статус; інтерстиціальні захворювання легень: гострий альвеоліт, фіброз легенів, саркоїдоз II–III ст.; рак легень (у комбінації з цитостатиками), бериліоз, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною терапією), еозинофільна пневмонія Леффлера, туберкульоз легенів, туберкульозний менінгіт (у комбінації зі специфічною терапією), астматичний бронхіт; первинна і вторинна недостатність надниркових залоз (зокрема стани після видалення надниркових залоз), вроджена гіперплазія надниркових залоз, адреногенітальний синдром, підгострий тиреоїдит; гострі і хронічні алергічні захворювання: лікарська і харчова алергії, сироваткова хвороба, поліноз, атопічний дерматит, контактний дерматит із залученням великої поверхні тіла, кропив'янка, алергічний риніт, набряк Квінке, синдром Стівенса – Джонсона, токсикодермія; гепатит; печінкова кома; гіпоглікемічні стани; аутоімунні захворювання: гострий гломерулонефрит; нефротичний синдром; ліпоїдний нефроз; запальні захворювання ШКТ: неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит; захворювання крові та органів кровотворення: агранулоцитоз, панмієлопатія, мієломна хвороба, гострий лімфо- і мієлоїдний лейкоз, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, аутоімунна гемолітична анемія, еритробластопенія, вроджена еритроїдна гіпопластична анемія; аутоімунні та інші шкірні захворювання: екзема, себорейний дерматит, псоріаз, синдром Лайєлла, бульозний герпетиформний дерматит, пухирчатка, ексфоліативний дерматит; набряк мозку післяопераційний, післярадіаційний, посттравматичний, у разі пухлини мозку; захворювання очей: симпатична офтальмія, алергічні форми кон'юнктивіту, алергічна виразка роговиці, негнійний кератит, іридоцикліт, ірит, тяжкі повільні передні і задні увеїти, хоріоїдит, неврит зорового нерва; профілактика реакцій відторгнення трансплантата; гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань; профілактика та усунення нудоти, блювання під час цитостатичної терапії.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; виразкова хвороба шлунку й дванадцятипалої кишки, остеопороз, тяжка міопатія (за винятком міастенії); хвороба Кушинга, схильність до тромбоемболії, ниркова недостатність, тяжка артеріальна гіпертензія, системні мікози, вірусні інфекції, період вакцинації, активна форма туберкульозу, глаукома, психічні захворювання; декомпенсований цукровий діабет; ожиріння ІІІ–ІV ст.; період вагітності й годування груддю; вік до 1-го року.

Інструкція:

Внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Дорослі: на початку лікування добова доза — 20–60 мг (залежно від віку, конституції хворого і перебігу захворювання); підтримувальна добова доза — 5–15 мг, максимальна добова доза — 200 мг; у тяжких випадках допускається підвищення дози. Діти: 3 мг/кг/доб, підтримувальна доза — 0,3–0,6 мг/кг/доб; середня доза для дітей 6–12 років — 25 мг, від 12 років — 25–50 мг/доб. Внутрішньосуглобово. У великі суглоби вводять 25–50 мг препарату, у суглоби середнього розміру — 10–25 мг, у дрібні — 5–10 мг. Тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально. Всередину. Замісна добова доза — 20–30 мг/доб з поступовим переходом на підтримувальну добову дозу 5–10 мг. У всіх випадках, коли добова доза перевищує фізіологічну добову дозу (15–20 мг) перехід на меншу дозу здійснюють поступово. Максимальна разова доза для дорослих — 15 мг, добова — 100 мг. Діти: до 4 років — 10мг; 5–6 років — 20 мг; 7–9 років — 25–30 мг; 10–14 років — 25–40 мг/доб. Тривалість курсу лікування залежить від характеру, ступеня тяжкості захворювання та досягнутого ефекту.