ДАЦЕПТОН розчин 10 мг/мл

ЕВЕР Нейро Фарма ГмбХ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДАЦЕПТОН®

(DACEPTON®)

Склад:

діюча речовина: апоморфіну гідрохлорид гемігідрат;

1 мл розчину містить 10 мг апоморфіну гідрохлориду гемігідрату;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (E 223), кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин дляін’єкційабо інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або жовтуватого кольору розчин без механічних включень.

Фармакотерапевтична група.

Протипаркінсонічні засоби. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Код ATХN04B C07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Апоморфін є прямим стимулятором допамінових рецепторів типів D1 та D2. Транспортні та метаболічні шляхи апоморфіну і леводопи різні.

Хоча у інтактних експериментальних тварин введення апоморфіну зменшує швидкість збудження клітин нігростріатної системи, а у низьких дозах апоморфін знижує рухову активність (вважають, що це є наслідком пресинаптичного інгібування вивільнення ендогенного допаміну), його дія на розлади моторики при хворобі Паркінсона, ймовірно, опосередковується постсинаптичними рецепторами. Цей двофазний ефект проявляється також у людини.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика апоморфіну при підшкірному введенні описується двокамерною моделлю, період напіврозподілу становить 5 ± 1, 1 хв, а період напіввиведення – 33 ± 3, 9 хв. Клінічний ефект залежить від концентрації апоморфіну у цереброспінальній рідині; розподіл діючої речовини найкраще описується двокамерною моделлю. Апоморфін швидко і повністю всмоктується з підшкірних тканин; клінічна дія препарату починається швидко (через 4–12 хвилин) і продовжується недовго (приблизно протягом 1 години), що пояснюється швидким кліренсом. Апоморфін метаболізується шляхом глюкуронізації і сульфування, щонайменше 10 % від загальної дози; інші шляхи метаболізму не описані.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування моторних флуктуацій (феномен «включення-виключення») у пацієнтів з хворобою Паркінсона, стан яких недостатньо контролюється пероральними протипаркінсонічними препаратами.

Протипоказання.

· Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

· Пригнічення функції дихання, деменція, психотичні захворювання або печінкова недостатність.

· Апоморфіну гідрохлорид не можна застосовувати пацієнтам, які мають відповідь «включення» на леводопу з тяжкою дискінезією або дистонією.

· Супутнє застосування з ондансетроном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

· Лікарський засіб Дацептон®10 мг/мл протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років.

Особливі заходи безпеки.

Не можна використовувати розчин, якщо він набув зеленого кольору.

Перед введенням слід перевірити розчин візуально. Слід використовувати виключно прозорий, безбарвний або жовтуватого кольору розчин без механічних включень, за умови, що ампула непошкоджена.

Ампула з розчином призначена тільки для одноразового використання. Невикористаний розчин повинен бути утилізований відповідно до місцевих вимог.

Безперервна інфузія і використання інфузійного мінінасоса та/або шприцевого насоса

Який інфузійний мінінасос та/або шприцевий насос слід використовувати, а також які налаштування є необхідними для дозування, визначає лікар згідно з конкретними потребами пацієнта.

Препарат Дацептон®10 мг/мл сумісний з 0, 9 % розчином натрію хлориду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пацієнти, яким призначають лікування апоморфіну гідрохлоридом, майже напевно приймають одночасно інші лікарські засоби для лікування хвороби Паркінсона. Тому на початковій стадії лікування апоморфіну гідрохлоридом необхідно пильно стежити за можливими незвичними побічними реакціями або ознаками потенціювання дії лікарських препаратів.

При одночасному застосуванні з нейролептиками може спостерігатися антагоністична взаємодія. Існує можливість взаємодії між клозапіном і апоморфіном, однак клозапін також можна застосовувати з метою послаблення симптомів нейропсихічних ускладнень.

Якщо пацієнтам з хворобою Паркінсона, які отримують агоністи допаміну, необхідно застосувати нейролептичні лікарські засоби, можна розглянути поступове зниження дози апоморфіну у разі введення за допомогою інфузійного мінінасоса та/або шприцевого насоса (при раптовому перериванні допамінергічної терапії рідко повідомлялося про симптоми, що свідчать про розвиток злоякісного нейролептичного синдрому).

Можливий вплив апоморфіну на концентрацію у плазмі крові інших лікарських засобів не вивчався. Тому необхідна обережність при застосуванні апоморфіну у комбінації з іншими лікарськими засобами, особливо з вузьким терапевтичним діапазоном.

Антигіпертензивні та кардіоактивні препарати

Навіть у разі одночасного застосування з домперидоном апоморфін може потенціювати антигіпертензивний ефект таких препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

Рекомендується уникати одночасного застосування апоморфіну та інших препаратів, які подовжують інтервал QT.

Враховуючи повідомлення про випадки глибокої гіпотензії та втрати свідомості при застосуванні апоморфіну разом з ондансетроном, одночасне застосування апоморфіну й ондансетрону протипоказане.

Особливості застосування.

Апоморфіну гідрохлорид слід з обережністю застосовувати пацієнтам з нирковими, легеневими або серцево-судинними захворюваннями, а також пацієнтам, схильним до нудоти і блювання.

Особлива обережність необхідна у початковий період лікування пацієнтів літнього віку та/або ослаблених пацієнтів.

Оскільки апоморфін може спричинити артеріальну гіпотензію навіть у разі премедикації домперидоном, особливу увагу слід приділяти пацієнтам із серцевими захворюваннями, пацієнтам, які приймають вазоактивні лікарські засоби, зокрема гіпотензивні препарати, а особливо пацієнтам з ортостатичною гіпотензією в анамнезі.

Оскільки апоморфін, особливо у високих дозах, може спричиняти подовження інтервалу QT, необхідна обережність при лікуванні пацієнтів з ризиком порушень серцевого ритму за типом «пірует» (torsades de pointes).

При застосуванні в комбінації з домперидоном слід ретельно оцінити фактори ризику в окремого пацієнта. Це необхідно робити до початку лікування і під час лікування. Важливі фактори ризику включають серйозні фонові серцеві захворювання, такі як застійна серцева недостатність, тяжке порушення функції печінки або значний електролітний дисбаланс. Також необхідно оцінити лікарські засоби, які можуть впливати на електролітний баланс, метаболізм CYP3A4 або інтервал QT. Рекомендується проводити моніторинг впливу на інтервал QTc. Необхідно зробити ЕКГ:

- перед лікуванням домперидоном;

- на початку лікування;

- надалі за клінічними показаннями.

Пацієнтів слід попередити про необхідність повідомляти про можливі серцеві симптоми, включаючи серцебиття, непритомність або преднепритомні стани. Пацієнти також повинні повідомляти про клінічні зміни, які можуть призвести до гіпокаліємії, такі як гастроентерит або початок лікування сечогінними препаратами.

Під час кожного медичного візиту слід переглядати фактори ризику.

Лікування апоморфіном може спричиняти місцеві підшкірні ефекти. Інколи їх вдається зменшити шляхом чергування місць ін’єкцій. За наявності можна використовувати ультразвукове дослідження для уникнення ін’єкцій у ділянки з вузликами та ущільненнями.

Повідомлялося про розвиток гемолітичної анемії і тромбоцитопенії у пацієнтів, які отримували апоморфін. Як і при терапії леводопою, при лікуванні апоморфіном необхідно регулярно контролювати гематологічні показники

Необхідна обережність при застосуванні апоморфіну у комбінації з іншими лікарськими засобами, особливо з вузьким терапевтичним діапазоном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У багатьох пацієнтів з прогресуючою хворобою Паркінсона відзначаються нейропсихічні порушення. Є свідчення того, що апоморфін може посилювати нейропсихічні порушення у деяких пацієнтів. У випадках застосування апоморфіну таким пацієнтам необхідна особлива обережність.

Апоморфін може викликати сонливість, а інші агоністи допаміну можуть викликати епізоди раптового засинання, зокрема у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Про це слід попередити пацієнтів і порадити їм проявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами під час лікування апоморфіном. Пацієнти, у яких спостерігається сонливість, повинні утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Крім того, в таких випадках можна розглянути доцільність зниження дози або припинення терапії.

Пацієнти потребують систематичного моніторингу щодо розвитку розладів контролю імпульсивної поведінки. Пацієнти та їхні опікуни повинні знати, що при лікуванні агоністами допаміну, зокрема апоморфіном, можуть відзначатися такі симптоми розладів контролю імпульсивної поведінки, як патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до покупок або витрачання грошей, булімія та компульсивне переїдання. У разі появи таких симптомів слід розглянути доцільність зниження дози або поступової відміни препарату.

Синдром допамінової дисрегуляції є адиктивним розладом, що призводить до надмірного застосування препарату. Цей синдром спостерігався у деяких пацієнтів, які отримували апоморфін. Перед початком лікування пацієнтів та опікунів слід попередити про потенційний ризик розвитку синдрому допамінової дисрегуляції.

Допоміжні речовини з відомою дією

Препарат Дацептон®10 мг/мл містить 1 мг натрію метабісульфіту (E 223) на 1 мл, що може рідко спричиняти тяжкі алергічні реакції та бронхоспазм.

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію у 10 мл, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Досвід застосування апоморфіну вагітним жінкам відсутній.

У дослідженнях репродуктивної функції у тварин жодні тератогенні ефекти не спостерігалися, але введення токсичних доз вагітним самицям щурів може спричиняти дихальну недостатність у потомства. Потенційний ризик для людини невідомий.

Лікарський засіб Дацептон® 10 мг/мл не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків очевидної необхідності такого застосування.

Інформація про екскрецію апоморфіну у грудне молоко людини відсутня. Рішення щодо припинення/продовження годування груддю або припинення/продовження лікування препаратом Дацептон®10 мг/мл слід приймати з урахуванням потреби у грудному вигодовуванні дитини й очікуваної користі від лікування препаратом Дацептон®10 мг/мл для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Апоморфіну гідрохлорид має незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнти, які лікуються апоморфіном та у яких спостерігається сонливість та/або епізоди раптового засинання, повинні утримуватися від керування транспортними засобами або інших видів діяльності (наприклад, роботи з механізмами), при яких зниження уваги може наражати їх самих або оточуючих людей на небезпеку серйозного травмування або летального наслідку, до тих пір, поки рецидиви таких епізодів і сонливість не минуть (див. також розділ«Особливості застосування»).

Спосіб застосування та дози.

Відбір пацієнтів, яким доцільно призначати препарат Дацептон®, розчин для ін’єкцій 10 мг/мл

Пацієнти, яким призначаютьлікування препаратом Дацептон® 10 мг/мл, повиннімати можливістьрозпізнавати початоксвоїхсимптомів «виключення» і бутив змозісамостійнозробити собі ін’єкціюабо мати відповідальногоопікуна, якийзможе зробити їмін’єкцію принеобхідності.

Пацієнти, яким призначено апоморфін, зазвичай повинні почати приймати домперидон щонайменше за два дні до початку терапії. Дозу домперидону слід титрувати до найменшої ефективної дози і припинити застосування якомога швидше. Приймаючи рішення про лікування домперидоном і апоморфіном, слід ретельно оцінити фактори ризику подовження інтервалу QT у кожного пацієнта, щоб переконатися, що користь переважує ризик (див. розділ«Особливості застосування»).

Лікування апоморфіном слід розпочинатив умовах спеціалізованої клініки. Пацієнт повинен перебувати піднаглядом лікаря, який має досвід лікування хвороби Паркінсона(наприклад, невропатолога). Передпочатком лікування препаратом Дацептон® 10 мг/мл слід оптимізувати лікування пацієнта леводопою, з агоністами допаміну або без них.

Дорослі

Спосіб застосування

ПрепаратДацептон®10 мг/мл призначений для підшкірного введенняшляхом періодичнихболюсних ін’єкцій. Препарат Дацептон®10 мг/мл можна також вводити шляхомбезперервної підшкірної інфузіїзадопомогою інфузійного мінінасоса та/або шприцевого насоса (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Апоморфін не можна вводити внутрішньовенно!

Неможна використовувати розчин, якщо він набув зеленого кольору. Перед введенням слід перевірити розчин візуально. Слід використовувати виключно прозорий, безбарвнийабожовтуватого кольору розчин безмеханічних включень.

Визначення порогової дози

Відповідна дозадля кожного пацієнтапідбирається звикористанням схем поступового збільшення дози. Рекомендується така схема:

1 мг апоморфіну гідрохлориду (0, 1 мл препарату), що приблизно відповідає 15–20 мкг/кг маси тіла, вводять підшкірно в період гіпокінезії або «виключення», після чого спостерігають за проявами рухової активностіпацієнтапротягом 30 хвилин.

Якщовідповідіне було абовона була неадекватною, вводять підшкірно другу дозу 2 мг апоморфіну гідрохлориду (0, 2 мл препарату) і запацієнтомспостерігають ще протягом 30 хвилин, очікуючи адекватноївідповіді.

Дозипрепаратуможнапоступовозбільшувати з часовим інтерваломміжнаступними ін’єкціями щонайменше 40хвилин додосягненнязадовільної руховоївідповіді.

Оптимізація схеми лікування

Після визначеннявідповідної дози виконується одна підшкірна ін’єкціяпрепарату в нижнючастину поверхні живота або зовнішню поверхню стегна при перших симптомах епізоду «вимкнення». Не можна виключити того, що абсорбція апоморфіну у одного і того ж пацієнта може відрізнятися при введенні препарату в різніділянкитіла. Тому пацієнт повинен перебувати під наглядом протягомоднієїгодини післяін’єкціїдля оцінкизадовільності відповідіна терапію. Враховуючи відповідь пацієнта, дозупрепаратуможна коригувати.

Оптимальна доза апоморфінугідрохлоридуможе відрізнятися у різних пацієнтів, однак дляокремого пацієнтавона залишаєтьсявідноснопостійною після того, як була визначена.

Запобіжні заходи при продовженні лікування

Добова дозалікарського засобу Дацептон®10 мг/млваріюєв широкому діапазоніу різних пацієнтів, зазвичай у діапазоні 3–30 мг при кількостіін’єкційвід 1 до 10, а інколи і до 12 разів надобу.

Рекомендується, щоб загальна добова дозаапоморфіну гідрохлоридуне перевищувала 100 мг, а індивідуальнаболюснадоза була не вище 10 мг на одну годину.

Під час клінічних досліджень зазвичай вдавалося знижувати дози леводопи у деякій мірі, однак цей ефект суттєвоваріює у різних пацієнтів ітомупотребує ретельного контролюдосвідченого лікаря.

Після оптимізації схеми лікування деяким пацієнтам можна поступово знижувати дозу домперидону, однак його повна відміна без симптомів блювання або артеріальної гіпотензії можлива лише для невеликої кількостіпацієнтів.

Безперервні інфузії

Пацієнтам, які показали добрувідповідь«включення» на початковій стадії лікування апоморфіном, але загальний стан яких незадовільно контролюється періодичнимиін’єкціями, або тим, кому необхідна велика кількістьін’єкцій(понад 10 на день), можна вводити препарат шляхом безперервної підшкірної інфузії з допомогою інфузійного мінінасоса та/або шприцевого насоса. Початок або перехід на такий вид терапії здійснюється за нижчезазначеною схемою.

Безперервну інфузію починають зі швидкістю 1 мг апоморфіну гідрохлориду (0, 1 мл препарату) на годину, а потім збільшують її залежно від індивідуальноївідповіді пацієнта. Збільшення швидкості введення лікарського засобу не повинно перевищувати 0, 5 мг/год, а інтервали часу між підвищеннями швидкості інфузії мають бути не меншими за 4 години. Швидкістьінфузіїможе бути у межах від 1 мг до 4 мг (0, 1–0, 4 мл препарату) за годину, що відповідає 0, 015–0, 06 мг/кг маси тіла за годину. Інфузіїслід проводити лише у період неспання. Якщопацієнтне страждає від серйозних дисфункцій у нічний час, 24-годинна інфузія не рекомендується. Резистентність до терапії, ймовірно, не розвивається доти, доки є щонайменше чотиригодинна нічна перерва між введеннями препарату. У будь-якому разі місце інфузії необхідно змінювати кожні 12 годин.

При необхідності, за рішенням лікаря, можна поєднувати безперервну інфузію з періодичнимиболюсними ін’єкціямидодаткових дозпрепарату.

У разі застосування безперервної інфузії слід розглянути доцільність зниження доз інших агоністівдопаміну.

Пацієнти літнього віку

Серед пацієнтів з хворобою Паркінсона багато літніх людей. Вони складаютьвеликучастку серед тих, хто був включений у клінічні дослідженняпрепарату Дацептон®10 мг/мл. Схеми лікуванняпрепаратом Дацептон®10 мг/млпацієнтівлітнього віку не відрізняються відсхемдля молодшихпацієнтів. Однак на початкулікування пацієнтів літнього вікунеобхідна особлива обережність, враховуючиризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

Пацієнти з порушенням функції нирок

При лікуванніпацієнтів зпорушеннямфункції нирокможна дотримуватися схеми дозування, рекомендованоїдля дорослих пацієнтів і пацієнтів літнього віку (див. розділ«Особливості застосування»).

Діти.

Лікарський засібДацептон®10 мг/млпротипоказаний дітямта підліткамвіком до 18 років (див. розділ «Протипоказання»).

Передозування.

Є невелика кількість клінічних відомостей щодо передозування апоморфіну при підшкірному введенні. Лікування симптомів передозування може проводитись емпірично, як запропоновано нижче.

При надмірному блюванні можна застосовувати домперидон.

У разі пригнічення функції дихання можна застосовувати налоксон.

При артеріальній гіпотензії вживають відповідних заходів (наприклад, підведення частини ліжка, де розташовані ноги).

При брадикардії можна застосовувати атропін.

Побічні реакції.

Залежно від частоти побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко(≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Розлади збоку крові та лімфатичної системи

Нечасто: гемолітична анемія і тромбоцитопенія.

Рідко: еозинофілія.

Розлади з боку імунної системи

Рідко: оскільки препарат містить натрію метабісульфіт, можливі алергічні реакції (зокрема анафілаксія і бронхоспазм).

Психічні розлади

Дуже часто: галюцинації.

Часто: нейропсихічні розлади (зокрема легка транзиторна сплутаність свідомості та зорові галюцинації).

Частота невідома: розлади контролю імпульсивної поведінки (патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до покупок або витрачання грошей, булімія та компульсивне переїдання) можуть спостерігатися у пацієнтів під час лікування агоністами допаміну, включаючи апоморфін; агресія, тривожне збудження.

Розлади з боку нервової системи

Часто: транзиторний седативний ефект при введенні кожної дози апоморфіну гідрохлориду може спостерігатися на початку лікування, зазвичай цей ефект минає через кілька тижнів після початку лікування; сонливість, запаморочення.

Нечасто: апоморфін може індукувати дискінезії під час періоду «включення», які в деяких випадках можуть бути тяжкими і вимагати відміни терапії; епізоди раптового засинання.

Частота невідома: непритомність, головний біль.

Розлади з боку судин

Нечасто: ортостатична гіпотензія, зазвичай транзиторна.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади

Часто: позіхання.

Нечасто: утруднене дихання.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Часто: нудота і блювання, особливо у початковий період лікування апоморфіном, зазвичай у пацієнтів, які не застосовують домперидон.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: локальні та генералізовані висипання.

Системні розлади та ускладнення у місці введення

Дужечасто: реакції в місці ін’єкції, особливо при безперервному застосуванні, зокрема підшкірні вузлики, ущільнення, еритема, болючість і панікуліт; інші місцеві реакції, зокрема подразнення, свербіж, синці та біль.

Нечасто: некроз і виразки у місці ін’єкції.

Частота невідома: периферичні набряки.

Результати лабораторних досліджень

Нечасто: позитивна проба Кумбса.

Термін придатності.

Невідкритий лікарський засіб в оригінальній упаковці: 3 роки.

Після відкриття ампули препарат слід використовувати негайно. Невикористані залишки препарату утилізують.

Термін придатності після розведення

Було продемонстровано, що розчини, приготовані шляхом розведення препарату 0, 9 % розчином натрію хлориду, є хімічно і фізично стабільними протягом 24 годин у разі зберігання при температурі 15–25 °C.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не використали одразу ж, за тривалістю і умовами зберігання має стежити відповідальна особа. Зазвичай час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі 15–25 °C, за винятком тих випадків, коли відкриття та розведення проводили у контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

Не охолоджувати і не заморожувати!

Несумісність.

Препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком 0, 9 % розчину натрію хлориду.

Упаковка.

По 5 мл (50 мг) в ампулі; по 10 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник/заявник.

ЕВЕР Нейро Фарма ГмбХ, Австрія.

EVER Neuro Pharma GmbH, Austria.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Обербургау, 3, 4866 Унтерах-на-Аттерзеє, Австрія.

Oberburgau, 3, 4866 Unterach am Attersee, Austria.