БУПІВАКАЇН

Показання:

Спинномозкова (субарохноїдальна) анестезія при хірургічних втручаннях тривалістю 1,5–3 год на органах черевної порожнини, нижніх кінцівках, в урології й акушерстві, включаючи кесарів розтин; місцева анестезія при проведенні блокади трійчастого нерва, крижового, плечового сплетіння, у післяопераційний і посттравматичний період, у т.ч. анестезія при вправленні вивихів суглобів верхніх і нижніх кінцівок.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату й місцевоанестезуючих засобів амідного типу; захворювання ЦНС: менінгіт, пухлини, поліомієліт; внутрішньочерепні крововиливи; остеохондроз; нещодавно перенесена травма хребта (наприклад, перелом); спондиліт, туберкульоз або метастатичні ураження хребта; перніціозна анемія з неврологічною симптоматикою; декомпенсована серцева недостатність; масивний плевральний випіт; значне підвищення внутрішньочеревного тиску; виражений асцит; пухлини черевної порожнини; виражена гіпотензія (кардіогенний або гіповолемічний шок); септицемія; гнійникові ураження шкіри в місці ін’єкції; порушення згортання крові або терапія антикоагулянтами; в/в регіонарна анестезія за Бієром; період вагітності й годування груддю, вік до 12 років, для препарату, до складу якого входить кислота хлористоводнева в якості допоміжної речовини — вік до 3-х років.

Інструкція:

Дозу препарату підбирають індивідуально, з урахуванням клінічної ситуації, тривалості запланованої операції, місця введення ін’єкції, типу потрібного полегшення болю, виду знеболювання. При цьому варто призначати мінімальну дозу, яка забезпечує достатній ефект. Основну дозу слід вводити повільно, зі швидкістю 20–25 мг/хв, або підвищуючи дози при підтримці стійкого вербального контакту з пацієнтом. Знеболювання в хірургії (діагностичні й лікувальні маніпуляції): 0,5–20 мл (2,5–100 мг) препарату, для проведення блокади трійчастого нерву — 0,5–2,5 мл (2,5–12,5 мг), зірчастого вузла — 5–10 мл (25–50 мг), крижового, плечового сплетінь — 15–20 мл (75–100 мг), міжреберної блокади — 2–5 мл (10–25 мг), блокади периферичних нервів — 5–30 мл (25–150 мг). Проведення тривалої епідуральної спинномозкової анестезії: початкова доза — 10 мл (50 мг), підтримувальна — 3–5–8 мл (15–25–40 мг) кожні 4–6 год. Проведення епідуральної та каудальної анестезії в акушерській практиці: 3–10 мл (15–50 мг). Епідуральна анестезія під час кесаревого розтину: 15–30 мл (75–150 мг). Парацервікальна блокада і блокада соромітного нерва: 2,5–5 мл (12,5–25 мг) з кожного боку. Максимальна доза — 2 мг/кг маси тіла.