КЛОМІПРАМІН

Показання:

Депресивні стани різної етіології, які проходять із різною симптоматикою: ендогенні, реактивні, невротичні, органічні, замасковані, інволюційні форми депресії; депресія у хворих на шизофренію й психопатії; депресивні синдроми, які виникають у старечому віці; депресивні стани, зумовлені хронічним больовим синдромом або хронічними соматичними захворюваннями, депресивні порушення настрою реактивної, невротичної або психопатичної природи; обсесивно-компульсивні синдроми; фобії й панічні розлади (напади); катаплексія, яка супроводжує нарколепсію; хронічний больовий синдром; енурез (тільки у пацієнтів від 5 років і за умови виключення органічних причин захворювання).

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату, перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів групи дибензазепіну; одночасне застосування інгібіторів МАО, а також період менше 14 днів до і після їх застосування; одночасне застосування селективних інгібіторів МАО-А оборотної дії; недавно перенесений інфаркт міокарда; уроджений синдром подовженого інтервалу Q-T; парентерально не вводять дітям; вік до 5 років.

Інструкція:

Розчин для ін’єкцій. Внутрішньом’язово: початкова доза — 25–50 мг (вміст 1–2 амп.), потім дозу щоденно підвищують на 25 мг до досягнення добової дози 100–150 мг. Після того, як буде відзначено поліпшення стану пацієнта, кількість ін’єкцій поступово зменшують, замінюючи їх підтримувальною терапією, перор. формами препарату. Внутрішньовенно інфузійно: початкова доза — 50–75 мг (вміст 2–3 амп.) 1 р/доб; тривалість інфузії 1,5–3 год. Якщо вдалося досягнути чіткого покращення стану пацієнта, лікування за допомогою інфузій слід продовжувати ще протягом 3–5 днів. Потім для підтримання досягнутого ефекту переходять на прийом препарату перор. (2 таб 25 мг еквівалентні вмісту 1 амп. препарату). З метою поступового переходу від інфузійної терапії до підтримувального перор. прийому препарату можна також спочатку перевести хворого на в/м введення. Таблетки, вкриті цукровою оболонкою. Депресія, обсесивно-компульсивні синдроми й фобії: початкова доза — 25 мг 2–3 р/доб. Протягом першого тиж лікування дозу поступово підвищують до досягнення добової дози, яка становить 4–6 таб. У тяжких випадках добову дозу можна підвищити до максимальної — 250 мг. Підтримувальна доза — 2–4 таб. Панічні розлади, агорафобія: початкова доза — 10 мг/доб; добова доза — 25–100 мг, за необхідності її можна підвищити до 150 мг. Рекомендується не припиняти лікування протягом 6 міс, повільно знижуючи при цьому підтримуючу дозу препарату. Катаплексія, яка супроводжує нарколепсію: добова доза — 25–75 мг. Для пацієнтів похилого віку початкова доза — 10 мг/доб. Потім поступово, приблизно протягом 10 днів, добову дозу препарату підвищують до 30–50 мг, і зберігають її на цьому рівні до закінчення лікування. Діти: початкова доза — 25 мг/доб зі збільшенням до 3 мг/кг маси тіла або 100 мг протягом перших 2-х тиж. Протягом наступних декількох тиж дозу можна підвищити до 200 мг. Нічний енурез: початкова доза для дітей 5–8 років — 20–30 мг; 9–12 років — 25–50 мг; дітей старшого віку — 25–75 мг. Всю добову дозу препарату призначають за 1 прийом після вечері. Після досягнення бажаного ефекту лікування слід продовжити протягом 1–3 міс, поступово знижуючи дозу препарату.