МЕТИЛПРЕДНІЗОЛОН

Показання:

Ревматологічні захворювання (псоріатичний артрит, ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострий і підгострий бурсит, гострий неспецифічний тендосиновіт, гострий подагричний артрит, посттравматичний остеоартроз, синовіт при остеоартрозі, епікондиліт); колагенози (системний червоний вовчак, системний дерматоміозит (поліміозит), гострий ревмакардит, ревматична поліміалгія, гігантоклітинний артрит); ендокринні захворювання (первинна і вторинна недостатність надниркових залоз, гостра недостатність надниркових залоз, у передопераційний період, у випадку тяжкої травми або тяжкого захворювання, у хворих з установленою або підозрюваною недостатністю надниркових залоз, природжена гіперплазія надниркових залоз, негнійний тиреоїдит, гіперкальціємія на фоні онкологічного захворювання); шкірні захворювання (пухирчатка, бульозний герпетиформний дерматит, тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса – Джонсона), ексфоліативний дерматит, грибоподібний мікоз, тяжкий псоріаз, тяжкий себорейний дерматит); алергічні стани (сезонний або цілорічний алергічний риніт, сироваткова хвороба, бронхіальна астма, лікарська алергія, контактний та атопічний дерматит, трансфузійні реакції за типом кропив’янки; гострий неінфекційний набряк гортані); офтальмологічні захворювання (алергічні крайові виразки рогівки, ураження очей, спричинене Herpes zoster, запалення переднього сегмента ока, дифузний задній увеїт і хоріоїдит, симпатична офтальмія, алергічний кон’юнктивіт, кератит, хоріоретиніт, неврит зорового нерва, ірит та іридоцикліт); захворювання органів дихання (симптоматичний саркоїдоз, синдром Лефлера, який не піддається терапії іншими методами, бериліоз, осередковий або дисемінований легеневий туберкульоз у комбінації з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією, аспіраційний пневмоніт); гематологічні захворювання (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, набута (аутоімунна) гемолітична анемія, еритробластопенія (велика таласемія), уроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія); онкологічні захворювання (як комплексна та(або) паліативна терапія при лейкозах і лімфомах у дорослих, гострому лейкозі у дітей); набряковий синдром (для індукції діурезу або лікування протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії ідіопатичного типу або зумовленому системним червоним вовчаком); захворювання травного тракту (виразковий коліт, регіонарний ентерит); захворювання нервової системи (розсіяний склероз у фазі загострення, набряк мозку, спричинений пухлиною мозку, у складі комплексного лікування); захворювання інших органів і систем (туберкульозний менінгіт із субарахноїдальним блоком (у складі комплексного лікування) або при загрозі блока, у комбінації з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією, трихінельоз із ураженням нервової системи або міокарда; запобігання нудоті і блюванню, викликаним хіміотерапією з приводу онкологічних захворювань); трансплантація органів.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату; системні грибкові інфекції.

Інструкція:

Пероральне застосування. Дорослі: початкова доза — 4–48 мг/доб, залежно від характеру захворювання. Розсіяний склероз: 200 мг/доб; набряк мозку: 200–1 000 мг/доб; трансплантація органів: до 7 мг/кг/доб. Діти: дозу метилпреднізолону розраховують за преднізолоном, враховуючи, що 5 мг преднізолону еквівалентні 4 мг метилпреднізолону. Парентеральне застосування. Внутрішньовенно ін’єкційно, інфузійно або в/м. Для дітей, зокрема немовлят, дозу можна знизити, але вона залежить головним чином від тяжкості стану пацієнта та індивідуальної реакції на препарат. Застосовують дози, не нижчі за 0,5 мг/кг маси тіла кожні 24 год. Додаткова терапія при станах, що загрожують життю: 30 мг/кг маси тіла в/в протягом щонайменше 30 хв; введення препарату можна повторювати кожні 4–6 год. протягом 2-х діб. Ревматоїдні захворювання, що не відповідають на стандартну терапію (або під час стадії загострення): пульс-терапія — в/в 1 г на добу протягом 1–4 днів або 1 г на міс. протягом 6 міс.; введення препарату можна повторити, якщо протягом 1 тиж. після закінчення терапії не відбувається покращення стану пацієнта або залежно від стану пацієнта. Системний червоний вовчак, що не відповідає на стандартну терапію (або під час стадії загострення): пульс-терапія — в/в протягом щонайменше 30 хв 1 г на добу протягом 3-х днів; введення препарату можна повторити, якщо протягом 1 тиж. після закінчення терапії не відбувається покращення стану пацієнта, або залежно від стану пацієнта. Розсіяний склероз, що не відповідає на стандартну терапію (або під час стадії загострення): пульс-терапія — в/в протягом щонайменше 30 хв 1 г протягом 3–5 днів; введення препарату можна повторити, якщо протягом 1 тиж. після закінчення терапії не відбувається покращення стану пацієнта, або залежно від стану пацієнта. Едематозні стани (гломерулонефрит або люпус-нефрит), що не відповідають на стандартну терапію (або під час стадії загострення): пульс-терапія — в/в протягом щонайменше 30 хв 30 мг/кг маси тіла через день протягом 4 днів або 1 г на добу протягом 3, 5 або 7 днів; введення препарату можна повторити, якщо протягом 1 тиж. після закінчення терапії не відбувається покращення стану пацієнта, або залежно від стану пацієнта. Термінальна стадія злоякісних захворювань (для покращення якості життя): в/в 125 мг/доб до 8 тиж. Попередження нудоти та блювання при протипухлинній хіміотерапії: низький та середній ступінь еметогенної хіміотерапії — в/в 250 мг протягом щонайменше 5 хв за 1 год. до початку хіміотерапії, потім введення повторюють на початку хіміотерапії та після її закінчення; високий ступінь еметогенної хіміотерапії — в/в 250 мг протягом щонайменше 5 хв одночасно з відповідною дозою метоклопраміну чи бутирофенолу за 1 год. до початку хіміотерапії. На початку хіміотерапії та після її закінчення повторно вводять метилпреднізолон. Гострі травматичні ушкодження спинного мозку (лікування потрібно розпочати протягом перших 8 год. після травми): якщо лікування розпочато в перші 3 год. після травми, в/в болюсно протягом 15 хв — 30 мг/кг маси тіла, потім — перерва 45 хв, далі — безперервна в/в інфузія зі швидкістю 5,4 мг/кг маси тіла за 1 год. протягом 23 год. Пацієнтам, яким лікування розпочато в перші 3–8 год. після травми: в/в болюсно 30 мг/кг маси тіла протягом 15 хв, потім — перерва 45 хв, потім — безперервна в/в інфузія зі швидкістю 5,4 мг/кг маси тіла за 1 год. протягом 47 год. Пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii у хворих на СНІД: терапію необхідно розпочати протягом перших 72 год. — в/в 40 мг кожні 6–12 год., поступово знижуючи дозу протягом 21 дня або до закінчення лікування пневмонії. Супровідна терапія при інших показаннях: початкова доза — 10–500 мг в/в, залежно від клінічного стану пацієнта. Для короткострокової терапії при важких та гострих станах необхідна більш висока доза. Якщо початкова доза не перевищує 250 мг, необхідно вводити в/в протягом 5 хв, якщо перевищує 250 мг — не менше 30 хв. Наступні дози можна вводити в/м або в/в з інтервалами, які залежать від відповіді на лікування та клінічного стану хворого.